арка́н
– іменник чоловічого роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | арка́н | арка́ни |
| родовий | арка́на | арка́нів |
| давальний | арка́ну, арка́нові | арка́нам |
| знахідний | арка́н | арка́ни |
| орудний | арка́ном | арка́нами |
| місцевий | на/в арка́ні | на/в арка́нах |
| кличний | арка́не* | арка́ни* |
аркан
-а, ч.
1)
Довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин.
2)
Гуцульський чоловічий танок.
аркғн – іменник чоловічого роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | аркғн | аркғнҴ |
| родовий | аркғна | аркғн`іў |
| давальний | аркғну, аркғнов‛і | аркғнам |
| знахідний | аркғн | аркғнҴ |
| орудний | аркғном | аркғнамҴ |
| місцевий | на/в аркғн`і | на/в аркғнах |
| кличний | аркғнҰ* | аркғнҴ* |
АРКА́Н (довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин), ЛАСО́. Вивели коня, кінь як скоче, аркан порвав і прямо на Івана-царевича (казка); Враз Юра схоплюється. В руці у нього смертоносна шаблюка. В другій - ласо (Ю. Смолич).
як на арка́ні
як (мов) на арка́ні,зі сл. трима́ти, держа́ти і под. Міцно, не випускаючи зі сфери свого впливу. Мовби магнітом притягує [Настя] подружок і тримає біля себе як на аркані (М. Ю. Тарновський).