жа́ло́
| відмінок | однина | множина |
| називний | жа́ло́ | жа́ла |
| родовий | жа́ла́ | жал |
| давальний | жа́лу́ | жа́лам |
| знахідний | жа́ло́ | жа́ла |
| орудний | жа́ло́м | жа́лами |
| місцевий | на/у жа́лі́ | на/у жа́лах |
| кличний | жа́ло́* | жа́ла* |
* Але: два, три, чотири жа́ла́
жало
жала, с.
1)
Гостра частина органа захисту або нападу деяких комах, якою вони жалять.
2)
Хоботок деяких комах (комара, овода і т. ін.), яким вони колють і всмоктують кров.
3)
Роздвоєний на кінчику язик змії, яким вона, як помилково вважається, жалить.
4) чого
5)
Гострий кінець інструмента, зброї і т. ін., який коле, ріже тощо; лезо.
| відмінок | однина | множина |
| називний | жғло і жалҙ | жғла |
| родовий | жғла і жалғ | жал |
| давальний | жғлу і жалҚ | жғлам |
| знахідний | жғло і жалҙ | жғла |
| орудний | жғлом і жалҙм | жғламҴ |
| місцевий | на/у жғл`і і на/у жал`җ | на/у жғлах |
| кличний | жғло* і жалҙ* | жғла* |
* Але: два, три, чотири жа́ла́
ВІ́СТРЯ (тонкий загострений або звужений кінець якогось предмета), ШПИЧА́К, ГОСТРЯ́Крозм., ШТИХдіал.; ЖА́ЛО (голки, штика тощо). Вийняв голку і продовбав шкіру, Поки вістрям голки не заважив За конець тернини (І. Франко); Біля другого стовпа стояв на трьох ніжках дерев'яний конус.. Позолочений місяць вінчав його вістря (З. Тулуб); Залізні поручні в загорожі замерехтіли не гострими шпичаками, як колись їх робили, а рівними високими колосками, одлитими з чавуну (В. Кучер); Хто може видертися під самий гостряк дзвіниці (І. Микитенко); Колючий штих; Ламають жала ворожих штиків (М. Рильський).
ЛЕ́ЗО (гостра різальна частина, сторона якогось знаряддя, холодної зброї), КЛИНО́К, ЖА́ЛО́, ГОСТРЯ́Крозм.,ЛЕ́ЗВОрідко;ВІ́СТРЯ (тонкий загострений або звужений кінець якогось предмета). Зашелестіли по жовтих стеблах блискучі й гострі леза кіс (А. Шиян); Хтось стрельнув із пістоля, але клинок шаблі в ту ж хвилину опустився йому на голову (П. Панч); Ламаються жала ворожих штиків, Кривавляться крила у їх літаків (М. Рильський); З його [Трохима Івановича] рук випала сокира, увіткнувшись гостряком леза в пофарбовану підлогу (А. Шиян); Якщо на вістрі крихта бруду - Всю зброю пожере іржа (Д. Павличко).