Cловник української мови

ЖА́ДІ́БНИЙчого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЖА́ДНИЙрідше,ЖАДЛИ́ВИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше,ЖАЖДИ́ВИЙрідко,ЖАДЕ́ННИЙпідсил. розм.До книжок жадібна стала Марта, все з учителькою та з агрономом радиться (І. Цюпа); Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція - пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (М. Рильський); [Мірошник:] Дуже він до цієї науки запопадливий (М. Зарудний); Допитливість Іванова була невситима (П. Колесник); Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник); Одне радувало ланкового: старанні [дівчата], запопадні до роботи (В. Минко); [Оксана:] Не жадна я до ласощів (М. Кропивницький); Жадливий до роботи хлопець; Пожадний зір опалює мета (А. Малишко); Так уже з діда-прадіда хлібороби - сама вже душа така до землі жаденна (А. Головко).

ЛА́СИЙ (який любить смачне), ЛАСОЛЮ́БНИЙ, СЛА́СНИ́Йрозм.;ЛА́КОМИЙрозм. (який любить поласувати). У хлопця завжди лежали в кишені для нього грудочка цукру або шматок хліба, а теля було ласе - не сказати! (О. Донченко); - Гледи, Михайло, гледи! Рознесуть твою славну шапку лакомі бджоли на мед (Марко Вовчок).

ОХО́ЧИЙдо чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙдо чого, на що,ЗАПОПА́ДНИЙдо чого, на що,ГОЛІ́ННИЙдо чого, на що, розм.;БЕРУЧКИ́Йдо чого, розм.,БЕРКИ́Йдо чого, розм.,БЕРУ́ЧИЙдо чого, розм.,ХАПКИ́Йдо чого, розм.,ХВАТКИ́Йдо чого, розм.,ЧІПКИ́Йдо чого, розм.,РУ́ЧИЙдо чого, заст.,ПАДКИ́Йна що, до чого, діал.,ПАДКОВИ́ТИЙдо чого, діал.,ВАБКИ́Йдо чого, діал.,ЗАГА́РЛИВИЙдо чого, діал. (перев. до якоїсь роботи); ЛА́СИЙдо чого, на що (перев. до чогось приємного). Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись (прислів'я); Мала, а така запопадлива до науки! (М. Стельмах); Старанні [дівчата] запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій - гори перевернуть!.. (В. Минко); - Що то він у мене голінний до пісень (Панас Мирний); Росли сини... Всі дружні такі, і до роботи беручкі, і до книги охочі (І. Цюпа); - Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (І. Нечуй-Левицький); Що не лацюга [Порфир], то не лацюга.. Хапкий до всякого діла (О. Гончар); Вона уперта і хватка І до науки, й до роботи (Л. Забашта); Він.. розігрував з себе князька, щоправда не вельми вже багатого, але ще чіпкого до популярності, слави (М. Олійник); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька, та до роботи руча (Ганна Барвінок); Старий сидів посеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (І. Франко); - Побачили б, який з мене вийшов би падковитий до діла столоначальник! (І. Нечуй-Левицький); Вабкий до всякого діла; Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник). - Пор. працьови́тий.

СМАЧНИ́Й (який дає смакову насолоду), ДО́БРИЙ, СМАКОВИ́ТИЙ, ЛА́СИЙ, АПЕТИ́ТНИЙ, ЛА́КОМИЙрозм.А куховарка з неї добра: борщу як наварить, то не їж, а прямо навхильці пий, - такий смачний та добрий (Панас Мирний); І пурхав [метелик] у пахощах квіток Та пив смаковитий, солодкий їх сік (Я. Щоголів); Він тільки підморгував хлопам то подати яку-небудь страву, то підлити гостеві меду, то підкласти ласий шматок (З. Тулуб); Корж.. такий апетитний, маслом змащений (І. Ле).