олжа́
– іменник жіночого роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | олжа́ | |
| родовий | олжі́ | |
| давальний | олжі́ | |
| знахідний | олжу́ | |
| орудний | олже́ю | |
| місцевий | на/в олжі́ | |
| кличний | о́лже* |
[рідко]
олжа
-і, ж. , книжн. , заст.
Брехня.
олжғ – іменник жіночого роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | олжғ | |
| родовий | Ҷлж‛җ | |
| давальний | Ҷлж‛җ | |
| знахідний | ҶлжҚ | |
| орудний | олжҔйу | |
| місцевий | на/в Ҷлж‛җ | |
| кличний | ҙлжҰ* |
[рідко]
НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́розм.,ЛЖАзаст.,ОЛЖА́заст. (навмисне викривлення істини). - Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); [Нартал:] Я сам себе дурив, що їх люблю.. Але ж обманом неба не здобути (Леся Українка); Порфир відповів без брехні: - Школу кидав, з дому тікав (О. Гончар).