Знайдені варіанти
слава
-и, ж.
1)
Широка популярність як свідчення загального схвалення, визнання чиїхось заслуг, таланту, доблесті і т. ін. || кого. Відомість кого-небудь у певній сфері. || Доблесні діла, героїчні подвиги. || чого, чия. Той, ким пишаються, хто своїми заслугами, талантом і т. ін. приніс широке визнання, відомість кому-, чому-небудь.
••
На славу — а) для прославлення кого-, чого-небудь; б) дуже добрий, прекрасний, чудовий; в) дуже добре, прекрасно, чудово; г) дуже.
Тільки [й] слави (слава), що ... розм. — тільки говориться, вважається так (таким), а насправді інакше (інакший).
2)
Загальна думка про кого-, що-небудь; репутація. || звичайно у сполуч. зі сл. недобрий, лихий і т. ін. Несхвальна думка про чиїсь дії, вчинки і т. ін. || рідко. Честь, добре ім'я. || Безчестя, ганьба.
••
Пускати славу на (про) кого — ославляти, знеславлювати, ганьбити кого-небудь.
3) перев.
4)
Вигук, який виражає схвалення, визнання і т. ін. || Бойовий поклик, ура.
••
Слава Ісусу! - Навіки слава! , діал. — форма вітання і відповіді на нього.
Мати славу — а) бути широко відомим, популярним; б) (кого) вважатися ким-небудь.