Cловник української мови

250 000 + 30 000 власних назв

словозміна, тлумачення, вимова, синоніми, антоніми, фразеологізми

Словник мiстить: вигук(517), дієприкметник(13178), дієслово доконаного виду(25239),дієслово недоконаного виду(20367),дієслово недоконаного і доконаного виду(1217), іменник жіночого роду(36869), жіночий рід(13576),іменник жіночого роду, істота(6474),іменник середнього роду(22714), іменник середнього роду, істота(688),іменник чоловічого або жіночого роду, істота(456),іменник чоловічого роду(30622),іменник чоловічого роду, істота(14135), множинний іменник(5409),прикметник(51173), прикметник, найвищий ступінь(1704),прислівник(10742) та iнше

со́ло

– іменник середнього роду
відмінокоднинамножина
називнийсо́лосо́ло
родовийсо́лосо́ло
давальнийсо́лосо́ло
знахіднийсо́лосо́ло
оруднийсо́лосо́ло
місцевийна/у со́лона/у со́ло
кличний со́лосо́ло

соло

1)

невідм. , с. Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак. Соло для скрипки. Соло на кларнеті. || Танець або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист.

2)

присл. Без участі інших, окремо від інших (про виконання музичних творів, танців).

сҙло – іменник середнього роду
відмінокоднинамножина
називнийсҙлосҙло
родовийсҙлосҙло
давальнийсҙлосҙло
знахіднийсҙлосҙло
оруднийсҙлосҙло
місцевийна/у сҙлона/у сҙло
кличний сҙлосҙло