Cловник української мови

250 000 + 30 000 власних назв

словозміна, тлумачення, вимова, синоніми, антоніми, фразеологізми

Словник мiстить: вигук(517), дієприкметник(13178), дієслово доконаного виду(25239),дієслово недоконаного виду(20367),дієслово недоконаного і доконаного виду(1217), іменник жіночого роду(36869), жіночий рід(13576),іменник жіночого роду, істота(6474),іменник середнього роду(22714), іменник середнього роду, істота(688),іменник чоловічого або жіночого роду, істота(456),іменник чоловічого роду(30622),іменник чоловічого роду, істота(14135), множинний іменник(5409),прикметник(51173), прикметник, найвищий ступінь(1704),прислівник(10742) та iнше

сіва́

– іменник жіночого роду
відмінокоднинамножина
називнийсіва́сі́ви
родовийсіви́сів
давальнийсіві́сі́вам
знахіднийсіву́сі́ви
оруднийсіво́юсі́вами
місцевийна/у сіві́на/у сі́вах
кличний сі́во*сі́ви*

сіва

-и, ж. , заст.

1)

Частина поля, що засівається одним змахом руки.

2)

Козуб або мішок із зерном, що його навішують на плече, коли засівають поле ручним способом.

с`івғ – іменник жіночого роду
відмінокоднинамножина
називнийс`івғс`җвҴ
родовийс`івҖс`іў
давальнийс`ів‛җс`җвам
знахіднийс`івҚс`җвҴ
оруднийс`івҙйус`җвамҴ
місцевийна/у с`ів‛җна/у с`җвах
кличний с`җво*с`җвҴ*