садо́к
– іменник чоловічого роду
(сад)
| відмінок | однина | множина |
| називний | садо́к | садки́ |
| родовий | садка́ | садкі́в |
| давальний | садку́, садко́ві | садка́м |
| знахідний | садо́к | садки́ |
| орудний | садко́м | садка́ми |
| місцевий | на/у садку́, садко́ві | на/у садка́х |
| кличний | садку́* | садки́* |
садок
I -дка, ч.1)
Те саме, що сад. Дитячий садок.
2)
Зменш. до сад.
II -дка, ч.1)
Опущена у водоймище на спеціальному кріпленні дротяна клітка, в якій вирощують рибу.
2)
Приміщення для утримання, розведення і відгодівлі тварин, птиці.
3)
Невелика дротяна або капронова сітка, до якої рибалки складають упійману на вудку рибу, утримують живців.
садҙк 1 – іменник чоловічого роду
(сад)
| відмінок | однина | множина |
| називний | садҙк | садкҖ |
| родовий | садкғ | садк‛җў |
| давальний | садкҚ, садкҙв‛і | садкғм |
| знахідний | садҙк | садкҖ |
| орудний | садкҙм | садкғмҴ |
| місцевий | на/у садкҚ, садкҙв‛і | на/у садкғх |
| кличний | садкҚ* | садкҖ* |
САД, САДО́К, САД-ВИНОГРА́Дфольк.,ВЕРТОГРА́Дкнижн. заст.- А вишні в саду вже достигли? (М. Коцюбинський); Посоловів од співу сад, од солов'їв (В. Стус); Старе дерево в садку посохло (І. Нечуй-Левицький); Над річкою сад-виноград повився (Леся Українка); Я не хотів би ні царських палат, Ні вертоградів пишно-прохолодних, Аби у мене був з душею добрий лад (П. Куліш). - Пор. 1. паліса́дник.