осла́ва
– іменник жіночого роду
(недобра слава)
| відмінок | однина | множина |
| називний | осла́ва | |
| родовий | осла́ви | |
| давальний | осла́ві | |
| знахідний | осла́ву | |
| орудний | осла́вою | |
| місцевий | на/в осла́ві | |
| кличний | осла́во* |
ослава
-и, ж.
Погана слава; поговір, огуда.
ослғва – іменник жіночого роду
(недобра слава)
| відмінок | однина | множина |
| називний | ослғва | |
| родовий | ослғвҴ | |
| давальний | ослғв‛і | |
| знахідний | ослғву | |
| орудний | ослғвойу | |
| місцевий | на/в ослғв‛і | |
| кличний | ослғво* |