Cловник української мови

250 000 + 30 000 власних назв

словозміна, тлумачення, вимова, синоніми, антоніми, фразеологізми

Словник мiстить: вигук(517), дієприкметник(13178), дієслово доконаного виду(25239),дієслово недоконаного виду(20367),дієслово недоконаного і доконаного виду(1217), іменник жіночого роду(36869), жіночий рід(13576),іменник жіночого роду, істота(6474),іменник середнього роду(22714), іменник середнього роду, істота(688),іменник чоловічого або жіночого роду, істота(456),іменник чоловічого роду(30622),іменник чоловічого роду, істота(14135), множинний іменник(5409),прикметник(51173), прикметник, найвищий ступінь(1704),прислівник(10742) та iнше

ло́же

– іменник середнього роду
(постіль)
відмінокоднинамножина
називнийло́жело́жа
родовийло́жалож
давальнийло́жуло́жам
знахіднийло́жело́жа
оруднийло́жемло́жами
місцевийна/у ло́жі, ло́жуна/у ло́жах
кличний ло́же*ло́жа*

ложе

I -а, с.

1)

заст. , поет. Місце для спання; постіль.

••

Прокрустове ложе книжн. , перен. — мірка, під яку штучно підганяють факти. (За іменем міфічного давньогрецького розбійника, який відрубував або витягував ноги жертвам, що не відповідали довжині його ліжка).

2)

Заглиблення у ґрунті, камені, яким тече річка, струмок і т. ін.; річище, русло. || Твердий шар, тверда основа ґрунту.

II -а, с.

Те саме, що ложа II.

лҙжҰ 1 – іменник середнього роду
(постіль)
відмінокоднинамножина
називнийлҙжҰлҙжа
родовийлҙжалож
давальнийлҙжулҙжам
знахіднийлҙжҰлҙжа
оруднийлҙжҰмлҙжамҴ
місцевийна/у лҙж‛і, лҙжуна/у лҙжах
кличний лҙжҰ*лҙжа*

ПО́СТІЛЬ (місце, призначене або приготовлене для спання), ПОСТЕ́ЛЯ, ОДРзаст., уроч.,ОДРИ́НАзаст., уроч.,ЛО́ЖЕ[ЛО́ЖА]заст., поет.В печері по один бік під стіною лежала купа сухого жовтого листу; то була Кривоносова постіль (І. Нечуй-Левицький); Давид майже завжди прокидається одразу, але, підвівшись з постелі, знову припадає до неї і пірнає в напівзабуття (М. Стельмах); Юрба хвилюється, і мчить Туди, де на одрі високім Лежить на ковдрі парчевій Княжна весь час у сні глибокім (переклад М. Терещенка); - Із.. злота Зробим ми тобі одрину І наб'єм м'яким лататтям Та горицвітом перину (Я. Щоголів); Побачив [Сивоок], що майже все приміщення займає широке ложе (П. Загребельний); Милого ложа - міх да рогожа - То мені постіль гожа; Хоч твердо спати, да легко здихати, Що є з ким розмовляти (пісня). - Пор. 1. барлі́г, лі́жко.



РІ́ЧИЩЕ (заглиблення, яким тече річка, струмок), РУСЛО́, ЛО́ЖЕ, ПІДЛО́ЖЖЯрозм.,КОРИ́ТОрозм.;ТА́ЛЬВЕГ (перев. старе). Глибинні води потекли річищем, яке вивело їх до моря (М. Трублаїні); Озеро з часом зникає, і ріка жолобить в його колишньому дні русло (В. Гжицький); Тече Баксан в гранітнім ложі (М. Нагнибіда); Дійшли до потоку. Він пінився, гримів, лопотів по своєму кам'яному підложжі (А. Крушельницький); Потік біг химерно вижолобленим коритом (Г. Хоткевич).