ло́же
– іменник середнього роду
(дерев'яна частина рушниці)
| відмінок | однина | множина |
| називний | ло́же | ло́жа |
| родовий | ло́жа | лож |
| давальний | ло́жу | ло́жам |
| знахідний | ло́же | ло́жа |
| орудний | ло́жем | ло́жами |
| місцевий | на/у ло́жі, ло́жу | на/у ло́жах |
| кличний | ло́же* | ло́жа* |
ложе
I -а, с.1) заст.
••
Прокрустове ложе книжн. , перен. — мірка, під яку штучно підганяють факти. (За іменем міфічного давньогрецького розбійника, який відрубував або витягував ноги жертвам, що не відповідали довжині його ліжка).
2)
Заглиблення у ґрунті, камені, яким тече річка, струмок і т. ін.; річище, русло. || Твердий шар, тверда основа ґрунту.
II -а, с.Те саме, що ложа II.
лҙжҰ 2 – іменник середнього роду
(дерев'яна частина рушниці)
| відмінок | однина | множина |
| називний | лҙжҰ | лҙжа |
| родовий | лҙжа | лож |
| давальний | лҙжу | лҙжам |
| знахідний | лҙжҰ | лҙжа |
| орудний | лҙжҰм | лҙжамҴ |
| місцевий | на/у лҙж‛і, лҙжу | на/у лҙжах |
| кличний | лҙжҰ* | лҙжа* |