заси́пати
| Інфінітив | заси́пати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заси́пмо | |
| 2 особа | заси́п | заси́пте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заси́плю | заси́племо, заси́плем |
| 2 особа | заси́плеш | заси́плете |
| 3 особа | заси́пле | заси́плють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заси́пав | заси́пали |
| жін.р. | заси́пала | |
| сер.р. | заси́пало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| заси́паний | ||
| Безособова форма | ||
| заси́пано | ||
| Дієприслівник | ||
| заси́павши | ||
засипати
див. засипати I.
| Інфінітив | засҖпатҴ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | засҖпмо | |
| 2 особа | засҖп | засҖптҰ |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | засҖпл`у | засҖплҰмо, засҖплҰм |
| 2 особа | засҖплҰш | засҖплҰтҰ |
| 3 особа | засҖплҰ | засҖпл`ут` |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | засҖпаў | засҖпалҴ |
| жін.р. | засҖпала | |
| сер.р. | засҖпало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| засҖпаний | ||
| Безособова форма | ||
| засҖпано | ||
| Дієприслівник | ||
| засҖпаўшҴ | ||
ПРОВАЛИ́ТИ (незадовільно оцінити перев. на екзамені), ЗАВАЛИ́ТИрозм.,ЗАСИ́ПАТИрозм.,ЗАРІ́ЗАТИрозм.,ЗРІ́ЗАТИрозм. - Недок.: прова́люватирідкозава́люватирідкорі́затирідко.- Провалили картину, Сев? - сміюся я. - Іще й як провалили. З музикою й барабанами, - регочеться мій друг (Ю. Яновський); При одній лише думці про те, що донька могла б не пройти по конкурсу, що якісь там інститутські книгогризи могли б завалити її при вступі, майора кидало в лють (О. Гончар); [Середа:] Він її засипле перед Ярошем (І. Микитенко); - З підручника української літератури я читаю лише біографії письменників.. - Заріже він [учитель] тебе на іспитах, - з жалем промовив Микола (П. Автомонов); О, це був справжній герць!Що більше намагався Сокіл "зрізати", то краще і пристойніше відповідала Ольга (Я. Качура).
| БУДИТИ | ПРИСИПЛЯТИ |
| 1. . Переривати, припиняти чий-н. сон, примушувати когось прокинутись. | Викликати сон в кого-н., примушувати спати кого-н., навіювати сон на кого-н. |
| ◘ Будити ~ присипляти дитину, дівчину, дочку, його, її, сина, хлопця, вночі, зранку, над ранком, над світанком, о сьомій годині, пізніше, пізно, раніше, серед ночі; без труднощів, легко, швидко. Вирішити, збиратися, йти, хотіти будити ~ присипляти кого-н. | |
| 2. У перен. знач.: Збуджувати, спонукати до якоїсь діяльності, викликати думки, мрії, почуття. | Послабляти силу вияву якого-н. почуття, робити бездіяльним кого-, що-н. |
| ◘ Будити, збуджувати на геройство, на подвиги, гуманне ставлення до людей, релігійні почуття ~ присипляти пориви геройства, подвигів. Будити ~ присипляти в кому-н. почуття благородства (в дітей, в учнів). Будити ~ присипляти якісь почуття (любові, прихильності, ненависті) в кого-н. своєю поведінкою, прикладом, розмовами. | |
| ○ Старшина видобув з глибини машини й подав полковникові великого живого півня з жовтогарячим хвостом, зеленою шиєю. "Цар-півень, та й годі,- сказав полковник, пускаючи кукурікала на землю,- бо нас як не будити, ми можемо і урожай готовий проспати!" (Ю. Яновський). А я заснула, Господи, заснула! Прокинулась, ніяк не розберуся,- чого я тут (Л. Костенко). | |
| □ Будити ~засинати,пробудження ~присипляння;прокидатися ~засинати, просипатися ~засипати. | |