Cловник української мови

250 000 + 30 000 власних назв

словозміна, тлумачення, вимова, синоніми, антоніми, фразеологізми

Словник мiстить: вигук(517), дієприкметник(13178), дієслово доконаного виду(25239),дієслово недоконаного виду(20367),дієслово недоконаного і доконаного виду(1217), іменник жіночого роду(36869), жіночий рід(13576),іменник жіночого роду, істота(6474),іменник середнього роду(22714), іменник середнього роду, істота(688),іменник чоловічого або жіночого роду, істота(456),іменник чоловічого роду(30622),іменник чоловічого роду, істота(14135), множинний іменник(5409),прикметник(51173), прикметник, найвищий ступінь(1704),прислівник(10742) та iнше

заси́пати

– дієслово доконаного виду
(заповнити що-небудь чимось сипким; покрити шаром чого-небудь сипкого; закидати чимось; спрямувати куди-небудь, до кого-небудь дуже багато чогось)
Інфінітивзаси́пати
однинамножина
Наказовий спосіб
1 особа заси́пмо
2 особазаси́пзаси́пте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особазаси́плюзаси́племо, заси́плем
2 особазаси́плешзаси́плете
3 особазаси́плезаси́плють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.заси́павзаси́пали
жін.р.заси́пала
сер.р.заси́пало
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
заси́паний
Безособова форма
заси́пано
Дієприслівник
заси́павши

засипати

див. засипати I.

засҖпатҴ – дієслово доконаного виду
(заповнити що-небудь чимось сипким; покрити шаром чого-небудь сипкого; закидати чимось; спрямувати куди-небудь, до кого-небудь дуже багато чогось)
ІнфінітивзасҖпатҴ
однинамножина
Наказовий спосіб
1 особа засҖпмо
2 особазасҖпзасҖптҰ
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особазасҖпл`узасҖплҰмо, засҖплҰм
2 особазасҖплҰшзасҖплҰтҰ
3 особазасҖплҰзасҖпл`ут`
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.засҖпаўзасҖпалҴ
жін.р.засҖпала
сер.р.засҖпало
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
засҖпаний
Безособова форма
засҖпано
Дієприслівник
засҖпаўшҴ

ПРОВАЛИ́ТИ (незадовільно оцінити перев. на екзамені), ЗАВАЛИ́ТИрозм.,ЗАСИ́ПАТИрозм.,ЗАРІ́ЗАТИрозм.,ЗРІ́ЗАТИрозм. - Недок.: прова́люватирідкозава́люватирідкорі́затирідко.- Провалили картину, Сев? - сміюся я. - Іще й як провалили. З музикою й барабанами, - регочеться мій друг (Ю. Яновський); При одній лише думці про те, що донька могла б не пройти по конкурсу, що якісь там інститутські книгогризи могли б завалити її при вступі, майора кидало в лють (О. Гончар); [Середа:] Він її засипле перед Ярошем (І. Микитенко); - З підручника української літератури я читаю лише біографії письменників.. - Заріже він [учитель] тебе на іспитах, - з жалем промовив Микола (П. Автомонов); О, це був справжній герць!Що більше намагався Сокіл "зрізати", то краще і пристойніше відповідала Ольга (Я. Качура).



БУДИТИПРИСИПЛЯТИ
1. . Переривати, припиняти чий-н. сон, примушувати когось прокинутись.Викликати сон в кого-н., примушувати спати кого-н., навіювати сон на кого-н.
◘ Будити ~  присипляти дитину, дівчину, дочку, його, її, сина, хлопця, вночі, зранку, над ранком, над світанком, о сьомій годині, пізніше, пізно, раніше, серед ночі; без труднощів, легко, швидко. Вирішити, збиратися, йти, хотіти будити ~  присипляти кого-н.
2. У перен. знач.: Збуджувати, спонукати до якоїсь діяльності, викликати думки, мрії, почуття.Послабляти силу вияву якого-н. почуття, робити бездіяльним кого-, що-н.
◘ Будити, збуджувати на геройство, на подвиги, гуманне ставлення до людей, релігійні почуття ~  присипляти пориви геройства, подвигів. Будити ~  присипляти в кому-н. почуття благородства (в дітей, в учнів). Будити ~  присипляти якісь почуття (любові, прихильності, ненависті) в кого-н. своєю поведінкою, прикладом, розмовами.
○ Старшина видобув з глибини машини й подав полковникові великого живого півня з жовтогарячим хвостом, зеленою шиєю. "Цар-півень, та й годі,- сказав полковник, пускаючи кукурікала на землю,- бо нас як не будити, ми можемо і урожай готовий проспати!" (Ю. Яновський). А я заснула, Господи, заснула! Прокинулась, ніяк не розберуся,- чого я тут (Л. Костенко).
□ Будити ~засинати,пробудження ~присипляння;прокидатися ~засинати, просипатися ~засипати.