Cловник української мови

250 000 + 30 000 власних назв

словозміна, тлумачення, вимова, синоніми, антоніми, фразеологізми

Словник мiстить: вигук(517), дієприкметник(13178), дієслово доконаного виду(25239),дієслово недоконаного виду(20367),дієслово недоконаного і доконаного виду(1217), іменник жіночого роду(36869), жіночий рід(13576),іменник жіночого роду, істота(6474),іменник середнього роду(22714), іменник середнього роду, істота(688),іменник чоловічого або жіночого роду, істота(456),іменник чоловічого роду(30622),іменник чоловічого роду, істота(14135), множинний іменник(5409),прикметник(51173), прикметник, найвищий ступінь(1704),прислівник(10742) та iнше

засипа́ти

– дієслово недоконаного виду
(заповнювати що-небудь чимось сипким; покривати шаром чого-небудь сипкого; закидати чимось; спрямовувати куди-небудь, до кого-небудь дуже багато чогось)
Інфінітивзасипа́ти
однинамножина
Наказовий спосіб
1 особазасипа́ймо
2 особазасипа́йзасипа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особазасипа́тимузасипа́тимемо, засипа́тимем
2 особазасипа́тимешзасипа́тимете
3 особазасипа́тимезасипа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особазасипа́юзасипа́ємо, засипа́єм
2 особазасипа́єшзасипа́єте
3 особазасипа́єзасипа́ють
Активний дієприкметник
Дієприслівник
засипа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.засипа́взасипа́ли
жін. р.засипа́ла
сер. р.засипа́ло
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник
засипа́вши

засипати

див. засипати I.

засҴпғтҴ 1 – дієслово недоконаного виду
(заповнювати що-небудь чимось сипким; покривати шаром чого-небудь сипкого; закидати чимось; спрямовувати куди-небудь, до кого-небудь дуже багато чогось)
ІнфінітивзасҴпғтҴ
однинамножина
Наказовий спосіб
1 особазасҴпғймо
2 особазасҴпғйзасҴпғйтҰ
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особазасҴпғтҴмузасҴпғтҴмҰмо, засҴпғтҴмҰм
2 особазасҴпғтҴмҰшзасҴпғтҴмҰтҰ
3 особазасҴпғтҴмҰзасҴпғтҴмут`
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особазасҴпғйузасҴпғйҰмо, засҴпғйҰм
2 особазасҴпғйҰшзасҴпғйҰтҰ
3 особазасҴпғйҰзасҴпғйут`
Активний дієприкметник
Дієприслівник
засҴпғйучҴ
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.засҴпғўзасҴпғлҴ
жін. р.засҴпғла
сер. р.засҴпғло
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник
засҴпғўшҴ

ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИрозм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). - Док.: завали́ти, заки́дати, загорну́ти, привали́ти, пригорну́ти, захара́стити, загрома́дити, заси́пати, заби́ти. - Завалювали [фашисти] виходи, викурювати нас намагались, навіть отруйні гази пускали. Та тільки катакомби несходимі, всіх виходів не завалиш, а всіх партизанів не переб'єш (Ю. Збанацький); Пожартілько змів хлівець та й годі, - далі не дали йому розійтися, - залили водою, закидали землею (Панас Мирний); Сніг наче ждав, коли загорнуть яму, і навскісно почав падати на землю (М. Стельмах); Дубовик кинув у яму під дуб пляшку з документом, швидко пригорнув її землею (Г. Епік); На возах, крім боєприпасів, ще чимало місця захаращувало й особисте майно бійців та офіцерів роти (О. Гончар); Багато речей загромаджувало собою кімнату (А. Шиян); Білою порошею пролітає над землею вихряна зима, засипає снігом поля, села, замітає шляхи (І. Цюпа).