засипа́ти
| Інфінітив | засипа́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | засипа́ймо | |
| 2 особа | засипа́й | засипа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | засипа́тиму | засипа́тимемо, засипа́тимем |
| 2 особа | засипа́тимеш | засипа́тимете |
| 3 особа | засипа́тиме | засипа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | засипа́ю | засипа́ємо, засипа́єм |
| 2 особа | засипа́єш | засипа́єте |
| 3 особа | засипа́є | засипа́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| засипа́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | засипа́в | засипа́ли |
| жін. р. | засипа́ла | |
| сер. р. | засипа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| засипа́вши | ||
засипати
див. засипати I.
| Інфінітив | засҴпғтҴ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | засҴпғймо | |
| 2 особа | засҴпғй | засҴпғйтҰ |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | засҴпғтҴму | засҴпғтҴмҰмо, засҴпғтҴмҰм |
| 2 особа | засҴпғтҴмҰш | засҴпғтҴмҰтҰ |
| 3 особа | засҴпғтҴмҰ | засҴпғтҴмут` |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | засҴпғйу | засҴпғйҰмо, засҴпғйҰм |
| 2 особа | засҴпғйҰш | засҴпғйҰтҰ |
| 3 особа | засҴпғйҰ | засҴпғйут` |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| засҴпғйучҴ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | засҴпғў | засҴпғлҴ |
| жін. р. | засҴпғла | |
| сер. р. | засҴпғло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| засҴпғўшҴ | ||
ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИрозм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). - Док.: завали́ти, заки́дати, загорну́ти, привали́ти, пригорну́ти, захара́стити, загрома́дити, заси́пати, заби́ти. - Завалювали [фашисти] виходи, викурювати нас намагались, навіть отруйні гази пускали. Та тільки катакомби несходимі, всіх виходів не завалиш, а всіх партизанів не переб'єш (Ю. Збанацький); Пожартілько змів хлівець та й годі, - далі не дали йому розійтися, - залили водою, закидали землею (Панас Мирний); Сніг наче ждав, коли загорнуть яму, і навскісно почав падати на землю (М. Стельмах); Дубовик кинув у яму під дуб пляшку з документом, швидко пригорнув її землею (Г. Епік); На возах, крім боєприпасів, ще чимало місця захаращувало й особисте майно бійців та офіцерів роти (О. Гончар); Багато речей загромаджувало собою кімнату (А. Шиян); Білою порошею пролітає над землею вихряна зима, засипає снігом поля, села, замітає шляхи (І. Цюпа).