засипа́тися
– дієслово доконаного виду
(заповнюватися; поміщатися)
| Інфінітив | засипа́тися, засипа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | засипа́ється | засипа́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | засипа́вся, засипа́всь | засипа́лися, засипа́лись |
| жін.р. | засипа́лася, засипа́лась | |
| сер.р. | засипа́лося, засипа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| засипа́вшись | ||
засипатися
I зас`ипатисядив. засипатися I.
II засип`атися-аюся, -аєшся, недок. , засипатися, -плюся, -плешся; мн. засипляться; док.
1)
Заповнюватися чим-небудь сипким.
2)
Потрапляти, поміщатися всередину чого-небудь, кудись (про щось сипке).
3) тільки
див. засипатися III.
IV засип`атися-аюся, -аєшся, недок. , заспатися, -плюся, -пишся; мн. заспляться; док. , розм.
Спати надто довго.
V засип`атися-аюся, -аєшся, недок. , засипатися, -плюся, -плешся; мн. засиплються; док. , розм.
Зазнавати провалу в чому-небудь, ставати пійманим, викритим. || Виявляти своє невміння в чому-небудь, незнання чогось.
засҴпғтҴс`а 1 – дієслово доконаного виду
(заповнюватися; поміщатися)
| Інфінітив | засҴпғтҴс`а, засҴпғтҴс` | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | засҴпғйұц`:а | засҴпғйуц`:а |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | засҴпғўс`а, засҴпғўс` | засҴпғлҴс`а, засҴпғлҴс` |
| жін.р. | засҴпғлас`а, засҴпғлас` | |
| сер.р. | засҴпғлос`а, засҴпғлос` | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| засҴпғўшҴс` | ||