ла́ва
| відмінок | однина | множина |
| називний | ла́ва | ла́ви |
| родовий | ла́ви | лав |
| давальний | ла́ві | ла́вам |
| знахідний | ла́ву | ла́ви |
| орудний | ла́вою | ла́вами |
| місцевий | на/у ла́ві | на/у ла́вах |
| кличний | ла́во* | ла́ви* |
лава
I -и, ж.1)
Дошка (або кілька дощечок) на стояках (іноді – прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь; ослін. || Дошка, прикріплена горизонтально до стіни пасажирського вагона, пароплава тощо, на якій сидять, лежать, а також кладуть багаж; полиця. Лава підсудних.
2)
Похилий стіл із прикріпленим до нього сидінням, за яким працюють учні, студенти; парта. Шкільна лава. Студентська лава.
II -и, ж.1)
Спосіб шикування, коли люди стоять один біля одного в лінію; шеренга, ряд. || Велика кількість щільно розташованих предметів. || у знач. присл. лавою. Суцільною масою.
2)
Бойовий лад у війську ( перев. кінноті), розгорнений для атаки. || у знач. присл. лавою (лавами). Ладом, установленим для атаки. || Військовий підрозділ, вишикуваний у такий спосіб для атаки.
3) перев.
4)
У феодальній Польщі та Україні до середини 19 ст. – колегія суддів, що розглядала кримінальні справи.
III -и, ж.Вибій у шахті із суцільною системою розробки вугільного чи інших пластів корисних копалин.
IV -и, ж.1)
Розплавлена силікатна маса, що виливається на земну поверхню під час виверження вулкана.
2) кого
| відмінок | однина | множина |
| називний | лғва | лғвҴ |
| родовий | лғвҴ | лаў |
| давальний | лғв‛і | лғвам |
| знахідний | лғву | лғвҴ |
| орудний | лғвойу | лғвамҴ |
| місцевий | на/у лғв‛і | на/у лғвах |
| кличний | лғво* | лғвҴ* |
I. ЛА́ВА (пристрій для сидіння, закріплений на стояках), ЛА́ВКА, ЛА́ВИЦЯдіал.;ОСЛІ́Н, СКАМНИ́ЦЯдіал. (переносний кімнатний пристрій для сидіння). Крім стола, в кімнаті був невеликий ослін, на якому сидів комбат, і дві довгі лави вздовж стін (Л. Дмитерко); Марта Кирилівна сиділа на лавці (І. Нечуй-Левицький); В її хаті непорядок і убожество. Довга дубова лавиця, з почорнілих дощок збите ліжко, такий самий стіл (О. Кобилянська); Сторож і прибулий сіли на скамниці (М. Шаповал).
ПА́РТА, ЛА́ВА. Блищать на сонці парти чорні й голівки милі школярів (В. Сосюра); З шкільної лави світлим, ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (П. Колесник). - Пор. стіл.
ПОЛИ́ЦЯ (окреме місце для лежання або розміщення багажу в залізничному вагоні, каюті корабля), ПО́ЛКАрозм.,ЛА́ВАзаст.В купе вона одразу ж, як тільки поїзд рушив, забралася на верхню полицю і вкрилася ковдрою (В. Козаченко); Коли Антон з Подніпров'я повертався додому, то у вагоні заліз на верхню полку (С. Чорнобривець); У вагоні ще попросторішало. Звільнилась горішня лава (А. Головко).
ви́тягнутися вздовж ла́ви
ви́тягтися (ви́тягнутися) вздовж ла́ви,зневажл. Померти. — Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — У жовтих очах [Терентія] густішає злоба.— То й сам вздовж лави витягнешся! — стиснув [Яків] сухий кулак (М. Стельмах).
ви́тягтися вздовж ла́ви
ви́тягтися (ви́тягнутися) вздовж ла́ви,зневажл. Померти. — Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — У жовтих очах [Терентія] густішає злоба.— То й сам вздовж лави витягнешся! — стиснув [Яків] сухий кулак (М. Стельмах).
зімкну́ти ла́ви
змика́ти / зімкну́ти ла́ви (ряди́). Тісно згуртовуватися, об’єднуватися для здійснення якоїсь мети; досягати одностайності у рішеннях, діях. Дедалі щільніше змикають свої лави демократичні сили (З газети).