лжа
– іменник жіночого роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | лжа | |
| родовий | лжі | |
| давальний | лжі | |
| знахідний | лжу | |
| орудний | лже́ю | |
| місцевий | на/у лжі | |
| кличний | лже* |
[рідко]
лжа – іменник жіночого роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | лжа | |
| родовий | лж‛і | |
| давальний | лж‛і | |
| знахідний | лжу | |
| орудний | лжҔйу | |
| місцевий | на/у лж‛і | |
| кличний | лже* |
[рідко]
НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́розм.,ЛЖАзаст.,ОЛЖА́заст. (навмисне викривлення істини). - Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); [Нартал:] Я сам себе дурив, що їх люблю.. Але ж обманом неба не здобути (Леся Українка); Порфир відповів без брехні: - Школу кидав, з дому тікав (О. Гончар).