оса́
– іменник жіночого роду, істота
| відмінок | однина | множина |
| називний | оса́ | о́си |
| родовий | оси́ | ос |
| давальний | осі́ | о́сам |
| знахідний | осу́ | о́си, ос |
| орудний | осо́ю | о́сами |
| місцевий | на/в осі́ | на/в о́сах |
| кличний | о́со | о́си |
* Але: дві, три, чотири оси́
оса
-и, ж.
Чорна з жовтими поперечними смужками перетинчастокрила комаха, що жалить, як бджола.
осғ – іменник жіночого роду, істота
| відмінок | однина | множина |
| називний | осғ | ҙсҴ |
| родовий | осҖ | ос |
| давальний | Ҷс`җ | ҙсам |
| знахідний | ҶсҚ | ҙсҴ, ос |
| орудний | осҙйу | ҙсамҴ |
| місцевий | на/в Ҷс`җ | на/в ҙсах |
| кличний | ҙсо | ҙсҴ |
* Але: дві, три, чотири оси́
як оса́
як (мов, на́чеі т. ін.) оса́. 1. Сердитий, роздратований і т. ін. Чогось вона сьогодні, як оса.Не підступитися (З газети).
2.зі сл. лі́зти, вчепи́тися, рої́тися і т. ін. В’їдливо, невідступно (переслідувати, дошкуляти, набридати і т. ін. кому-небудь). — Що ж бо ви, мамо, мене [до мене] нині вчепилися, як оса? — відрекла вона, зібравшись якось на відвагу (І. Франко); Лізе у вічі, мов оса (Укр.. присл..); В голові мов оси, зароїлись тривожні думки (І. Цюпа); Причепилась, наче оса. Аж неприємно (З журналу).