Cловник української мови

250 000 + 30 000 власних назв

словозміна, тлумачення, вимова, синоніми, антоніми, фразеологізми

Словник мiстить: вигук(517), дієприкметник(13178), дієслово доконаного виду(25239),дієслово недоконаного виду(20367),дієслово недоконаного і доконаного виду(1217), іменник жіночого роду(36869), жіночий рід(13576),іменник жіночого роду, істота(6474),іменник середнього роду(22714), іменник середнього роду, істота(688),іменник чоловічого або жіночого роду, істота(456),іменник чоловічого роду(30622),іменник чоловічого роду, істота(14135), множинний іменник(5409),прикметник(51173), прикметник, найвищий ступінь(1704),прислівник(10742) та iнше

влов

– іменник чоловічого роду
відмінокоднинамножина
називнийвловвло́ви
родовийвло́вувло́вів
давальнийвло́вувло́вам
знахіднийвловвло́ви
оруднийвло́вомвло́вами
місцевийна/у вло́віна/у вло́вах
кличний вло́ве*вло́ви*

ўлоў – іменник чоловічого роду
відмінокоднинамножина
називнийўлоўўлҙвҴ
родовийўлҙвуўлҙв‛іў
давальнийўлҙвуўлҙвам
знахіднийўлоўўлҙвҴ
оруднийўлҙвомўлҙвамҴ
місцевийна/у ўлҙв‛іна/у ўлҙвах
кличний ўлҙвҰ*ўлҙвҴ*

МИСЛИ́ВСТВО (добування диких звірів і птахів як промисел); ПОЛЮВА́ННЯ (розшуки, вистежування й переслідування диких звірів і птахів з метою вбити або спіймати їх); ЛОВЕ́ЦТВО, ЛО́ВИ, УЛО́ВИ[ВЛО́ВИ], ЛОВИ́ТВА, УЛО́В[ВЛОВ]заст. (перев. із засобами ловіння); СТРІЛЕ́ЦТВОрозм. (з рушницею). Між ними був і знайомий уже місцевий справник Семен Семенович Хрєнов, охочий до мисливства і різних напоїв (О. Довженко); [Сотник:] Сьогодні запросив я вас до себе на полювання (О. Стороженко); На ловецтві.. найкраще знався він У всій країні (М. Рильський); Старий гетьман Ксаверій кохався у ловах, держав двісті ще й п'ятдесят вловчих собак (І. Нечуй-Левицький); - Ми на влови тут ходили, - На весілля вепра вбили (Л. Первомайський); Колись побавився пан, ловлячи вовків. Занедбав тую ловитву (Марко Вовчок); Не тоді пси годувати, як на улов іти (М. Номис); Мій старший брат, знаєте, та кохався у стрілецтві (Ю. Федькович).