Cловник української мови

250 000 + 30 000 власних назв

словозміна, тлумачення, вимова, синоніми, антоніми, фразеологізми

Словник мiстить: вигук(517), дієприкметник(13178), дієслово доконаного виду(25239),дієслово недоконаного виду(20367),дієслово недоконаного і доконаного виду(1217), іменник жіночого роду(36869), жіночий рід(13576),іменник жіночого роду, істота(6474),іменник середнього роду(22714), іменник середнього роду, істота(688),іменник чоловічого або жіночого роду, істота(456),іменник чоловічого роду(30622),іменник чоловічого роду, істота(14135), множинний іменник(5409),прикметник(51173), прикметник, найвищий ступінь(1704),прислівник(10742) та iнше

лов

– іменник чоловічого роду
відмінокоднинамножина
називнийловло́ви
родовийло́вуло́вів
давальнийло́вуло́вам
знахіднийловло́ви
оруднийло́вомло́вами
місцевийна/у ло́віна/у ло́вах
кличний ло́ве*ло́ви*

лов

-у, ч.

1)

кого, чого і без додатка. Те саме, що ловлення.

••

На лов — на полювання, риболовлю.

2)

Те, що виловлене; вилов (у 2 знач. ).

лоў – іменник чоловічого роду
відмінокоднинамножина
називнийлоўлҙвҴ
родовийлҙвулҙв‛іў
давальнийлҙвулҙвам
знахіднийлоўлҙвҴ
оруднийлҙвомлҙвамҴ
місцевийна/у лҙв‛іна/у лҙвах
кличний лҙвҰ*лҙвҴ*

ВИ́ЛОВ (те, що виловлене), ЛОВ. Шхуна забирала в морі вилов із шаланд (М. Трублаїні); Лов винагородив рибалок (З. Тулуб).