лі́са
| відмінок | однина | множина |
| називний | лі́са | лі́си |
| родовий | лі́си | ліс |
| давальний | лі́сі | лі́сам |
| знахідний | лі́су | лі́си |
| орудний | лі́сою | лі́сами |
| місцевий | на/у лі́сі | на/у лі́сах |
| кличний | лі́со* | лі́си* |
ліса
-и, ж.
Огорожа, сплетена із хмизу. || Плетена загорода. || Плетена хвіртка або ворота.
| відмінок | однина | множина |
| називний | л`җса | л`җсҴ |
| родовий | л`җсҴ | л`іс |
| давальний | л`җс`і | л`җсам |
| знахідний | л`җсу | л`җсҴ |
| орудний | л`җсойу | л`җсамҴ |
| місцевий | на/у л`җс`і | на/у л`җсах |
| кличний | л`җсо* | л`җсҴ* |
ТИН (огорожа з лози, хворосту тощо); ЛІ́СА, ПЛІТ, О́ПЛІТдіал.,О́ПЛІТОКдіал.;ПЕРЕТИ́НОК, ПЕРЕТИКАдіал. (невеликий). А барвінок! Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в'яне! (Т. Шевченко); Як гордо щепами хвалився він мені В саду малесенькім, обведенім убого Низькою лісою (М. Рильський); Там білий домичок стоїть.. Наокруга густенький пліт (С. Руданський); Оплотом його [виноградник] огородив (Словник Б. Грінченка); Прийшов [Юрко] з якимось плетеним кошиком, якого він тут же поніс у бузину за оплітком (П. Козланюк); Якби мені не тиночки Та й не перетинки, Ходив би я до дівчини Та щовечоринки (пісня). - Пор. огоро́жа, паркан.
диви́тися в ліс
диви́тися в ліс. Бути невдячним, виявляти незадоволення своїм становищем, намагаючись змінити його. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь (О. Гончар).
не ба́чити за дере́вами лі́су
не ба́́чити за дере́́вами лі́́су. Не помічати за дрібним, частковим важливого, основного. Критика на адресу деяких письменників, які надмірно згустили в своїх творах темні фарби в зображенні нашого життя.., справедливо відзначає перш за все те, що ці письменники за деревами не бачать лісу (М. Рильський).
те́мний ліс
те́мний ліс. 1. Щось незрозуміле, невідоме, заплутане і т. ін. Справді, надруковані в різні часи і різними мовами — німецькою, угорською, румунською,— ті карти являли собою темний ліс (О. Гончар); Далі й темний ліс для Богдана, бо, мабуть, тільки вузький спеціаліст розжує, розшолопає .. оте “виготовлення набивної монолітної футеровки” (В. Большак).
2. зі сл. душа́, люди́на і т. ін. Такий, якого не можна або дуже важко зрозуміти; скритний, потайний, незрозумілий. Чужі люди — темний ліс (Укр.. присл..); Чужа душа — темний ліс, каже прислів’я. Але ні, є душі прозорі, як кришталь (Л. Первомайський).
у лі́сі щось вели́ке здо́хло
у лі́сі щось [вели́ке] здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко).
у лі́сі щось здо́хло
у лі́сі щось [вели́ке] здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко).