овва́
овва́- вигук
незмінювана словникова одиниця
овва
виг.
Уживається для вираження здивування, сумніву, іронії і т. ін.
оўвғ- вигук
незмінювана словникова одиниця
БАЧчаст., розм. (ужив. звичайно із сл. як, який, скільки і т. ін. - для вираження здивування, незадоволення, обурення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ІЧрозм.,ОВВА́розм.рідше. [Любов:] Ти нащо мене додолу кинув? Бач який! (Леся Українка); - Ба який! - здивовано-грізно апелює батько до гурту робітників. - Ти йому слово, він тобі десять (О. Гончар); - Ач як гарно та тепло, рай та й годі, - гомонів сам до себе Йонька, повеселівши від доброго сніданку (Григорій Тютюнник); І танцює дощик в полі, в боки взявшись, - іч який! (П.Тичина); - Овва який! - Отакий. - Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (І. Сенченко).