о́лово
– іменник середнього роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | о́лово | |
| родовий | о́лова | |
| давальний | о́лову | |
| знахідний | о́лово | |
| орудний | о́ловом | |
| місцевий | на/в о́лові | |
| кличний | о́лово* |
олово
-а, с.
М'який, легкий метал сріблясто-білого кольору, що його використовують для паяння, лудіння, виготовлення сплавів і т. ін.
ҙлово – іменник середнього роду
| відмінок | однина | множина |
| називний | ҙлово | |
| родовий | ҙлова | |
| давальний | ҙлову | |
| знахідний | ҙлово | |
| орудний | ҙловом | |
| місцевий | на/в ҙлов‛і | |
| кличний | ҙлово* |
О́ЛОВО (м'який легкий матеріал сріблясто-білого кольору, який використовують для паяння, лудіння, виготовлення сплавів і т. ін.), О́ЛИВО, ЦИ́НАзаст.Лучче око золота, ніж камінь олова (приказка); В тодішньому [польському] таборі певне було більше срібла, ніж олива в кулях (І. Нечуй-Левицький).