Cловник української мови

250 000 + 30 000 власних назв

словозміна, тлумачення, вимова, синоніми, антоніми, фразеологізми

Словник мiстить: вигук(517), дієприкметник(13178), дієслово доконаного виду(25239),дієслово недоконаного виду(20367),дієслово недоконаного і доконаного виду(1217), іменник жіночого роду(36869), жіночий рід(13576),іменник жіночого роду, істота(6474),іменник середнього роду(22714), іменник середнього роду, істота(688),іменник чоловічого або жіночого роду, істота(456),іменник чоловічого роду(30622),іменник чоловічого роду, істота(14135), множинний іменник(5409),прикметник(51173), прикметник, найвищий ступінь(1704),прислівник(10742) та iнше

осі́лий

– дієприкметник
відмінокоднинамножина
чол. р.жін. р.сер. р.
називнийосі́лийосі́лаосі́леосі́лі
родовийосі́логоосі́лоїосі́логоосі́лих
давальнийосі́ломуосі́лійосі́ломуосі́лим
знахіднийосі́лийосі́луосі́леосі́лі
оруднийосі́лимосі́лоюосі́лимосі́лими
місцевийна/в осі́лому, осі́лімна/в осі́лійна/в осі́лому, осі́лімна/в осі́лих

осілий

-а, -е.

1)

Дієприкм. акт. мин. ч. до осісти 1), 2), 4), 8).

2)

у знач. прикм. Який постійно живе на одному місці. || Пов'язаний з постійним проживанням на одному місці. Осіле життя.

3)

у знач. прикм. Який протягом року живе в тій самій місцевості (про птахів, тварин).

Ҷс`җлий – дієприкметник
відмінокоднинамножина
чол. р.жін. р.сер. р.
називнийҶс`җлийҶс`җлаҶс`җлҰҶс`җл`і
родовийҶс`җлогоҶс`җлойіҶс`җлогоҶс`җлҴх
давальнийҶс`җломуҶс`җл`ійҶс`җломуҶс`җлҴм
знахіднийҶс`җлийҶс`җлуҶс`җлҰҶс`җл`і
оруднийҶс`җлҴмҶс`җлойуҶс`җлҴмҶс`җлҴмҴ
місцевийна/в Ҷс`җлому, Ҷс`җл`імна/в Ҷс`җл`ійна/в Ҷс`җлому, Ҷс`җл`імна/в Ҷс`җлҴх