осі́лий
– дієприкметник
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осі́лий | осі́ла | осі́ле | осі́лі |
| родовий | осі́лого | осі́лої | осі́лого | осі́лих |
| давальний | осі́лому | осі́лій | осі́лому | осі́лим |
| знахідний | осі́лий | осі́лу | осі́ле | осі́лі |
| орудний | осі́лим | осі́лою | осі́лим | осі́лими |
| місцевий | на/в осі́лому, осі́лім | на/в осі́лій | на/в осі́лому, осі́лім | на/в осі́лих |
осілий
-а, -е.
1)
Дієприкм. акт. мин. ч. до осісти 1), 2), 4), 8).
2) у знач. прикм.
3) у знач. прикм.
Ҷс`җлий – дієприкметник
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | Ҷс`җлий | Ҷс`җла | Ҷс`җлҰ | Ҷс`җл`і |
| родовий | Ҷс`җлого | Ҷс`җлойі | Ҷс`җлого | Ҷс`җлҴх |
| давальний | Ҷс`җлому | Ҷс`җл`ій | Ҷс`җлому | Ҷс`җлҴм |
| знахідний | Ҷс`җлий | Ҷс`җлу | Ҷс`җлҰ | Ҷс`җл`і |
| орудний | Ҷс`җлҴм | Ҷс`җлойу | Ҷс`җлҴм | Ҷс`җлҴмҴ |
| місцевий | на/в Ҷс`җлому, Ҷс`җл`ім | на/в Ҷс`җл`ій | на/в Ҷс`җлому, Ҷс`җл`ім | на/в Ҷс`җлҴх |