са́жа
| відмінок | однина | множина |
| називний | са́жа | |
| родовий | са́жі | |
| давальний | са́жі | |
| знахідний | са́жу | |
| орудний | са́жею | |
| місцевий | на/у са́жі | |
| кличний | са́же* |
сажа
-і, ж.
1)
Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння палива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть.
2) також
| відмінок | однина | множина |
| називний | сғжа | |
| родовий | сғж‛і | |
| давальний | сғж‛і | |
| знахідний | сғжу | |
| орудний | сғжҰйу | |
| місцевий | на/у сғж‛і | |
| кличний | сғжҰ* |
СА́ЖА (чорна порошкова маса, що утворюється від згорання палива на стінках печей, димоходів і т. ін.), КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ, СОПУХАдіал.Стеля чогось чорна, неначе сажею обмазана (І. Нечуй-Левицький); Пороховий дим закривав сонце, осідав кіптявою на солдатські обличчя (П. Кочура); - Отут має бути й ваша квартира, - мовив [сторож], засвітивши каганчик, чорний од кіптю (С. Васильченко); Сорочки чорні, як сопуха (П. Куліш).