са́ло
| відмінок | однина | множина |
| називний | са́ло | |
| родовий | са́ла | |
| давальний | са́лу, са́лові | |
| знахідний | са́ло | |
| орудний | са́лом | |
| місцевий | на/у са́лі | |
| кличний | са́ло* |
сало
-а, с.
1)
Жирове відкладення у тілі живого організму; жир.
2)
Відокремлений від м'яса підшкірний свинячий жир, що зберігається солоним і вживається сирим, смаженим чи вареним. || перен. , жарт. Про свиней.
3)
Відокремлений від м'яса жир інших тварин і птахів.
4)
Розтоплений тваринний жир ( перев. свинячий).
5)
Жирова речовина, яку виділяють сальні залози.
6) тех.
••
Артилерійське (гарматне) сало — різновид мастила, яким змащують металеві частини крупнокаліберної зброї (гармат) під час довгострокового зберігання (консервації).
7)
Тонкий шар криги або невеликі крижинки на поверхні води перед льодоставом; шуга, шерешень.
| відмінок | однина | множина |
| називний | сғло | |
| родовий | сғла | |
| давальний | сғлу, сғлов‛і | |
| знахідний | сғло | |
| орудний | сғлом | |
| місцевий | на/у сғл`і | |
| кличний | сғло* |
I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩдіал., СИТЬдіал., ОМА́СТАдіал., ТУКзаст.;ВО́РВАНЬзаст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Простягнув [Борис] їй шматок ляща, який світився прозоро-зеленкуватим жиром (Є. Гуцало); Жінка.. напувала хворого гарячим чаєм з молоком, розтирала баранячим салом (З. Тулуб); Його жінка, глупе, заплиле товщем сотворіння, півдня сиділа на анку спеціально для того, аби.. бачити поклони і принижене згинання (Г. Хоткевич); Руки стали повні, м'які, а пальці були налиті ситтю (І. Нечуй-Левицький); З них [овець] вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо (І. Франко); Насилу добрався він.. до Югорського Шару, де взяв ворвань та рибу (з науково-популярної літератури); Присохне, як овечий лій (приказка); Мовчки смакував [сусід] зарум'яненою свининою, що з неї стікав смалець (С. Чорнобривець).
ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом). На льоду давно скутого кригою Уралу виникла весела і велелюдна ковзанка, на яку з стрімкого берега теж вилітали санчата з галасливою молоддю (З. Тулуб); Здалеку було чути грімкі вибухи: то на Дніпрі рвали кригу (Л. Дмитерко); Над крижаним припаєм біля берега виступали скелі (М. Трублаїні); У неділю ясно світить сонце.. Скоро на Дніпрі піде шуга (В. Собко); Напереріз кранові, пробиваючись крізь шерешень, помчали звідусіль катери (О. Гончар).
СА́ЛО (просолений свинячий підшкірний жир, відокремлений від м'яса), СОЛОНИ́НАдіал.;ШПИК (у шматках з перцем); СМА́ЛЕЦЬ (витоплене); ЛІЙ, ЖИР, СИТЬ (овече). Обідають під копою: хліб, сало, огірки (С. Васильченко); Вона щойно бачила в коморі два лантухи петлюванки, діжечку солонини (В. Земляк).
вбива́тися в са́ло
вбива́тися / вби́тися в ті́ло (зневажл.в са́ло). Ставати товстим, гладким; поправлятися, гладшати. — Нічого, він [кінь] попасеться, вб’ється в тіло та ще й як вибрикуватиме (Ю. Збанацький); Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара [коней] добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотирьох Зробилося мало (С. Руданський).