сильце́
| відмінок | однина | множина |
| називний | сильце́ | си́льця |
| родовий | сильця́ | си́лець |
| давальний | сильцю́ | си́льцям |
| знахідний | сильце́ | си́льця |
| орудний | сильце́м | си́льцями |
| місцевий | на/у сильці́, сильцю́ | на/у си́льцях |
| кличний | сильце́* | си́льця* |
* Але: два, три, чотири сильця́
сильце
сільце, -я, с.
1)
Пристрій у вигляді петлі, що затягується, для ловлення птахів і дрібних тварин.
2) перев.
| відмінок | однина | множина |
| називний | сҴл`цҔ | сҖл`ц`а |
| родовий | сҴл`ц`ғ | сҖлҰц` |
| давальний | сҴл`ц`Қ | сҖл`ц`ам |
| знахідний | сҴл`цҔ | сҖл`ц`а |
| орудний | сҴл`цҔм | сҖл`ц`амҴ |
| місцевий | на/у сҴл`ц`җ, сҴл`ц`Қ | на/у сҖл`ц`ах |
| кличний | сҴл`цҔ* | сҖл`ц`а* |
* Але: два, три, чотири сильця́
I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТАмн.,ЛАБЕ́ТИмн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́[СІЛЬЦЕ́], СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев. для ловіння птахів, дрібних тварин); КАПКА́Н (пристрій з пружиною); ВОВКІВНЯ́ (на вовків); МИШОЛО́ВКА (на мишей). [Стара Бавмертиха:] На миші пастки ставити та щиглята в сільце ловити - ото тільки й роботи твоєї було (Леся Українка); Птахами я займаюсь з самого дитинства. Ловив сам різними сітками та западнями (О. Копиленко); Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Л. Глібов); Соломія знесилилась і впала.. Груди важко дихали й очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети (М. Коцюбинський); У шість років Данилко умів робити сильця на птахів і знав, як їх наставляти (В. Гжицький); Есесівець крутив головою на всі боки, як той вовцюга в капкані (П. Загребельний); Юхим.. побачив наточений мишами ворох землі і підсунув до нори мишоловку (С. Чорнобривець).
ПА́СТКА (місце, з якого немає виходу; хитрий маневр), ЗАПАДНЯ́, ТЕНЕ́ТАмн.,ЛАБЕ́ТИмн.,СИЛЬЦЕ́[СІЛЬЦЕ́], СІ́ЛО, КАПКА́Н, СІ́ТКА, СІТЬ. Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку (Я. Качура); - Ой, чоловіче добрий, бережись сієї западні! (Г. Квітка-Основ'яненко); [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка); І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський); -Пам'ятайте, що нашого брата нелегко ловити: готуйте добрі сильця та западеньки, от що! Стара Каралаєва хитра й досвідчена птаха (І. Нечуй-Левицький); Попав в сіло (М. Номис); - Ой, хлопче, хлопче, - докірливо каже Роман, - не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш... (О. Гончар); Лейзор Рабиненко розпустив свої потаємні сітки на цілі губернії (І. Нечуй-Левицький); Тільки через півтора року удалось вирватися із тих сітей, які нам накинули слідчий і крамар-обвинуватель (С. Васильченко).
наста́вити свої́ си́льця
наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).