Cловник української мови

250 000 + 30 000 власних назв

словозміна, тлумачення, вимова, синоніми, антоніми, фразеологізми

Словник мiстить: вигук(517), дієприкметник(13178), дієслово доконаного виду(25239),дієслово недоконаного виду(20367),дієслово недоконаного і доконаного виду(1217), іменник жіночого роду(36869), жіночий рід(13576),іменник жіночого роду, істота(6474),іменник середнього роду(22714), іменник середнього роду, істота(688),іменник чоловічого або жіночого роду, істота(456),іменник чоловічого роду(30622),іменник чоловічого роду, істота(14135), множинний іменник(5409),прикметник(51173), прикметник, найвищий ступінь(1704),прислівник(10742) та iнше

сильце́

– іменник середнього роду
(петля)
відмінокоднинамножина
називнийсильце́си́льця
родовийсильця́си́лець
давальнийсильцю́си́льцям
знахіднийсильце́си́льця
оруднийсильце́мси́льцями
місцевийна/у сильці́, сильцю́на/у си́льцях
кличний сильце́*си́льця*

* Але: два, три, чотири сильця́

сильце

сільце, -я, с.

1)

Пристрій у вигляді петлі, що затягується, для ловлення птахів і дрібних тварин.

2)

перев. з дієсл. понаставляти, сплести, заплутати, розставити, попастися, упійматися і т. ін., перен. Навмисне влаштовані кимсь обставини, виявлені хитрощі, щоб спрямувати кого-небудь на певні дії, вчинки, спіймати або скомпрометувати його на чомусь; пастка.

сҴл`цҔ – іменник середнього роду
(петля)
відмінокоднинамножина
називнийсҴл`цҔсҖл`ц`а
родовийсҴл`ц`ғсҖлҰц`
давальнийсҴл`ц`ҚсҖл`ц`ам
знахіднийсҴл`цҔсҖл`ц`а
оруднийсҴл`цҔмсҖл`ц`амҴ
місцевийна/у сҴл`ц`җ, сҴл`ц`Қна/у сҖл`ц`ах
кличний сҴл`цҔ*сҖл`ц`а*

* Але: два, три, чотири сильця́

I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТАмн.,ЛАБЕ́ТИмн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́[СІЛЬЦЕ́], СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев. для ловіння птахів, дрібних тварин); КАПКА́Н (пристрій з пружиною); ВОВКІВНЯ́ (на вовків); МИШОЛО́ВКА (на мишей). [Стара Бавмертиха:] На миші пастки ставити та щиглята в сільце ловити - ото тільки й роботи твоєї було (Леся Українка); Птахами я займаюсь з самого дитинства. Ловив сам різними сітками та западнями (О. Копиленко); Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Л. Глібов); Соломія знесилилась і впала.. Груди важко дихали й очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети (М. Коцюбинський); У шість років Данилко умів робити сильця на птахів і знав, як їх наставляти (В. Гжицький); Есесівець крутив головою на всі боки, як той вовцюга в капкані (П. Загребельний); Юхим.. побачив наточений мишами ворох землі і підсунув до нори мишоловку (С. Чорнобривець).



ПА́СТКА (місце, з якого немає виходу; хитрий маневр), ЗАПАДНЯ́, ТЕНЕ́ТАмн.,ЛАБЕ́ТИмн.,СИЛЬЦЕ́[СІЛЬЦЕ́], СІ́ЛО, КАПКА́Н, СІ́ТКА, СІТЬ. Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку (Я. Качура); - Ой, чоловіче добрий, бережись сієї западні! (Г. Квітка-Основ'яненко); [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка); І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський); -Пам'ятайте, що нашого брата нелегко ловити: готуйте добрі сильця та западеньки, от що! Стара Каралаєва хитра й досвідчена птаха (І. Нечуй-Левицький); Попав в сіло (М. Номис); - Ой, хлопче, хлопче, - докірливо каже Роман, - не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш... (О. Гончар); Лейзор Рабиненко розпустив свої потаємні сітки на цілі губернії (І. Нечуй-Левицький); Тільки через півтора року удалось вирватися із тих сітей, які нам накинули слідчий і крамар-обвинуватель (С. Васильченко).



наста́вити свої́ си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наста́вити си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти свої́ си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

наставля́ти си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

плести́ свої́ си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

плести́ си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

попада́тися у сильце́

попа́сти (попа́стися, потра́питиі т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́тиі т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́нуі т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попаласьу ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

попада́ти у сильце́

попа́сти (попа́стися, потра́питиі т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́тиі т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́нуі т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попаласьу ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

попа́стися у сильце́

попа́сти (попа́стися, потра́питиі т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́тиі т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́нуі т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попаласьу ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

попа́сти у сильце́

попа́сти (попа́стися, потра́питиі т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́тиі т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́нуі т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попаласьу ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

потра́пити у сильце́

попа́сти (попа́стися, потра́питиі т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́тиі т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́нуі т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попаласьу ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

потрапля́ти у сильце́

попа́сти (попа́стися, потра́питиі т. ін.) / попада́ти (попада́тися, потрапля́тиі т. ін.) в тене́та (у па́стку, в хому́т, у сильце́, в капка́н, у павути́нуі т. ін.), перев. чиї (чию, чий, чиє), які (яку, який, яке). Опинитися у скрутному становищі, в несприятливих умовах. Не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Я. Щоголів); За свій труд попав у хомут (Укр.. присл..); Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар); Після Вільшани фашисти відкотились до сусіднього села Шендерівки і попали в мішок (Нар. опов.); Ви [каменоломи] стали іграшкою в їх руках, попалися в їхні сильця (Г. Коцюба); Василина попаласьу ту павутину несподівано (І. Нечуй-Левицький); На квартирі .. поліція влаштувала засаду, і .. [він] потрапив у пастку (В. Канівець).

розкида́ти свої́ си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

розкида́ти си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

розки́нути свої́ си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

розки́нути си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

розста́вити свої́ си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

розста́вити си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

розставля́ти свої́ си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

розставля́ти си́льця

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́витиі т. ін.) [свої́] тене́та (сі́ті, пастки́, си́льцяі т. ін.)на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його [Дорошенка] на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

сплести́ сильце́

спліта́ти / сплести́ сильце́ (сільце́)на кого. Користуючись чиєюсь необачністю, залучати кого-небудь до чогось, заманювати кудись. [Нартал:] Ти знов на мене сплів сильце: ти навернув мене у християнство (Леся Українка).

спліта́ти сильце́

спліта́ти / сплести́ сильце́ (сільце́)на кого. Користуючись чиєюсь необачністю, залучати кого-небудь до чогось, заманювати кудись. [Нартал:] Ти знов на мене сплів сильце: ти навернув мене у християнство (Леся Українка).